Жителі Погребищенської громади зустріли та провели в останню дорогу Захисника Максимчука Юрія Володимировича
26 серпня 2026 року мешканці Погребищенської громади зустріли і провели в останню дорогу уродженця с. Сніжна, Героя Максимчука Юрія Володимировича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники міської ради, духовенства, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати рідних воїна.
У храмі Різдва Пресвятої Богородиці та на кладовищі священники Української Православної церкви провели заупокійний парастас за Героєм.
Протоієрей Тарас розділив із родиною біль втрати Юрія. Подякував всім захисникам, які боронять Україну, захищають її цілісність і зазначив, що загиблі Герої будуть жити вічно в наших серцях. Ті, хто помер за свою державу, за свою землю, захищаючи її, матимуть Царство Боже і життя вічне не завершиться ніколи. Героїчна смерть покриває усі гріхи. Вічна пам'ять і Царство Небесне Юрію Володимировичу.
На кладовищі слова скорботи та співчуття рідним і близьким покійного воїна від всієї Погребищенської громади висловив радник міського голови, депутат міської ради Анатолій Білик: «Наша земля втратила одного з найкращих своїх синів, Героя і воїна, мужнього захисника, уродженця с. Сніжна, головного сержанта – командира гармати 1 розрахунку 1 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини Максимчука Юрія Володимировича.
Юрій Володимирович народився 6 травня 1993 року в с. Сніжна Погребищенського району Вінницької області. З першого по дев’ятий клас навчався у Сніжнянській школі. Працював будівельником у містах Сквирі, Біла Церква, Київ. Призваний на військову службу 12 травня 2025 року.
Боронячи Україну, її свободу і незалежність, відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок Юрій Володимирович помер 16 серпня 2026 року в лікарні м. Чугуїв Харківської області.
Ми переживаємо одну з найважчих втрат, проводимо в останню земну дорогу людину, яка віддала найдорожче, що має кожен з нас, — своє життя за Україну, за наше майбутнє, за мир у наших домівках. Кожен такий похорон — це невимовна рана на тілі всієї нашої України. Його подвиг — це найвищий прояв любові до Батьківщини.
Від імені міської ради, депутатського корпусу, всієї громади висловлюю найщиріші співчуття родині. Пам’ять про Воїна житиме у серцях близьких. У пам’яті мешканців громади. В історії рідного села. У майбутньому України, за яке він віддав своє життя. Вічна і світла пам'ять Юрію. Справжньому Воїну-Герою. Вічна шана. Слава Україні!».
Дитячий духовий оркестр «Козачок» Гопчицького сільського будинку культури виконав «Гімн України», пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна.
Вічна пам’ять Герою, Захиснику України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
