Сьогодні Погребищенська громада схилила голови у глибокій скорботі, - її мешканці зустріли Героя Юрія Донця і провели мужнього Захисника в останню земну дорогу
23 вересня 2026 року мешканці Погребищенської громади зустріли і провели в останню земну дорогу Героя Донця Юрія Дмитровича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники міської ради, духовенства, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати сім’ю і рідних загиблого воїна.
Військовий капелан Йосиф та священнослужителі Православної церкви України провели заупокійний парастас за Захисником Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля рідного дому та на кладовищі.
Ведуча траурного церемоніалу Валентина висловила щирі співчуття родині загиблого воїна та повідомила, що Донець Юрій Дмитрович народився 23 лютого 1972 року в селі Дзюньків Погребищенського району Вінницької області, де він пішов у перший клас Дзюньківської середньої школи. Згодом родина переїхала до міста Погребище. Тут він закінчив 8 класів Погребищенської неповної середньої школи №3 і поступив до Погребищенського ПТУ №42, де здобув фах «машиніста –тракториста».
Після закінчення училища Юрій працював на цукровому заводі, потім оператором буртоукладочних машин, а згодом був призваний до армії.
Після армії він одружився з Галиною. У 1995 році подружжя раділо народженню сина Олексія.
Свій професійний шлях після одруження він розпочав у міліції в м. Погребище. Згодом поступив до Вінницького державного сільськогосподарського інституту і певний час працював у фермерському господарстві. Коли сім'я переїхала до Києва, Юрій працював у деревопереробній галузі, був начальником служби охорони у приватній фірмі. Останніми роками працював таксистом.
В грудні 2025 року був мобілізований. Службу проходив у військовій частині 3027 - 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» Національної гвардії України.
Старший механік-водій, солдат Юрій Донець 15 вересня 2026 року мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в районі околиць н.п. Рубіжне Покровського району Донецької області під час переміщення між позиціями героїчно загинув внаслідок ворожого удару БПЛА.
Погребищенський міський голова Сергій Волинський у своєму виступі сказав, що сьогодні наша громада у глибокій жалобі. Ми прощаємося з земляком, старшим механіком-водієм, солдатом Донцем Юрієм Дмитровичем, воїном, який став щитом для кожного з нас.
Від імені міської ради, депутатського корпусу, від імені всієї громади висловлюю найщиріші співчуття родині.
Дякуємо Юрію за відвагу та патріотизм. Жодні слова не здатні зменшити біль цієї втрати. Ми розділяємо ваше горе і схиляємо голови перед вами. Подвиг Юрія не буде забутий. Ваш син, чоловік, батько — справжній Герой, і його ім’я назавжди закарбоване в історії нашого краю та всієї України.
Слава українському воїну, який захищав рідну Україну. Вічна і світла пам'ять Юрію. Слава Україні!
Капелан Йосиф подякував мамі, рідним, побратимам, усім братам і сестрам, які сьогодні прийшли молитовно попрощатися з сином, чоловіком, батьком, другом — воїном, який захищав нас із вами. Він, зокрема, сказав: « Наш воїн загинув, захищаючи своїх побратимів.
Він був покликаний до цього служіння, як сьогодні покликані тисячі наших військових. Перебути хоча б один день там, де смерть дихає тобі в потилицю, — це великий героїзм. І там є Бог. Ми молимося за нашого воїна Юрія, а він своїм життям і своєю жертвою ніби молиться за нас — за тих, хто залишився тут, у живих. Молитва — це єдиний міст між земним і духовним світом, до якого рано чи пізно прийдемо всі. Нехай Господь упокоїть душу новопреставленого воїна Юрія, а його рідним дарує ангела-охоронця, сили та витримку пережити цей важкий час».
Від імені командування, бійців і всього особового складу 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов», а також від побратимів, друзів хорунжий бригади «Буревій» майор Олександр Лозюк висловив слова щирого співчуття з приводу загибелі побратима — солдата Донця Юрія Дмитровича, друга «Старого».
«Він був піхотинцем — там, де щодня тривають бойові зіткнення з противником, де постійно існує небезпека і куди далеко не кожен має сміливість потрапити. Саме на таких сміливих людях, як друг «Старий», тримається наша боротьба. На таких воїнах тримається Україна. Ми часто говоримо про те, що десь може посипатися фронт, десь можуть бути втрачені позиції. Але сьогодні ми бачимо, що наші воїни продовжують виконувати свою роботу, тримають оборону і роблять це ціною надзвичайно важких втрат. Юрій віддав своє життя за нас. І ми повинні зберегти пам'ять про нього у своїх серцях, щоб вона жила в громаді, у серцях його рідних, друзів і побратимів, у серцях наших дітей та на сторінках історії України. Герої не вмирають! Слава Україні!,» - зазначив Олександр Лозюк.
Хорунжий бригади «Буревій» старший лейтенант Олівер за традицією 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» зачитав Молитву українського воїна — молитву українського націоналіста», якою вшановують пам'ять полеглих Героїв. Учасники траурного церемоніалу долучилися до проголошення молитви.
Пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого земляка.
Ім’я Юрія є взірцем мужності, патріотизму та незламності. Воно навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
