День народження держави. 24 серпня - День незалежності України
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ у датах
Україна відзначає 33-у річницю проголошення незалежності.
День незалежності України відзначається на честь ухвалення Верховною Радою УРСР у 1991 році Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, який засвідчував новий статус Української держави. До цього найвизначнішого, доленосного дня в історії нашої держави привела низка історичних подій, які відбулися в Україні у XX столітті.
Уперше у XX столітті незалежність України було проголошено 22 січня 1918 року - IV Універсалом Української Центральної Ради. Держава проіснувала 3 роки. То був час неперервної боротьби за її збереження. Уже тоді Україна мала всі ознаки держави: територію, окреслену кордонами, герб, військо, грошову систему, мову, налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами.
3а рік - 22 січня 1919 року - відбулася не менш вагома подія - об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Об’єднання УНР і ЗУНР продемонструвало можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу. Через низку зовнішніх (війна на кількох фронтах) і внутрішніх (неготовність політичної еліти) причин ця державність була нетривкою. Проте сам факт існування незалежної соборної держави відіграв вирішальну роль у подальшому розвитку українського визвольного руху.
Знову українська держава постала 15 березня 1939 року. Коли проголошували незалежність Карпатської України, з трибуни Сойму лунали такі слова: «Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКА. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».
У 1939 році українці на Закарпатті першими в міжвоєнній Європі зі зброєю в руках стали на захист своєї свободи проти одного із союзників Німеччини — Угорщини. У результаті боїв утрати січовиків становили до 6 тис. убитих, поранених і полонених. 18 березня угорські війська окупували більшу частину території Карпатської України. Історія Карпатської України стала однією зі сторінок боротьби українців за встановлення державності.
30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави. Визвольна боротьба охопила територію західних областей, Житомирську та західні райони Київської області, де представники ОУН (похідні групи) проголошували Акт на велелюдних зборах. У відповідь нацисти масово арештовували українських патріотів. Зважаючи на це, ОУН перейшла в підпілля й започаткувала антинацистський рух опору, а вже наприкінці 1942 року було створено Українську повстанську армію.
Наміри мати власну державу визрівали у творчості шістдесятників, у правозахисному й дисидентському рухах, у прагненнях мільйонів українців. А вже наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років стрімко розвивався масовий національно-демократичний рух, на який суттєво вплинула, зокрема, аварія на Чорнобильській АЕС.
24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, схвалений Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. На Всеукраїнському референдумі українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі. 90,32% виборців ствердно відповіли на запитання в бюлетені: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19% виборців, у Донецькій області — 83,90%, у Луганській — 83,86%. Референдум засвідчив, що джерелом української державності є воля народу, він запобіг реанімації СРСР у формі угоди про Союз суверенних держав.
Наші пращури з незапам’ятних часів мріяли бути господарями на своїй землі, адже для українців свобода і гідність, право розпоряджатися власною долею завжди були основоположними цінностями. Але наші різношерсті недруги, починаючи із сивої давнини, дотримувалися іншої, діаметрально протилежної думки. Будь-який рух українців до свободи намагалися придушити. Жорстоко придушити. І так було впродовж століть.
Після 1991 року багато хто розумів, що кремль не залишить нас у спокої, продовжуючи традиції попередніх його господарів. Але тоді, на зорі становлення Української держави, нам і в найжахливіших снах не могло наснитись, що через якихось двадцять з гаком років росіяни розв’яжуть проти нас таку криваву війну.
Дійсно, хто міг повірити, що у ХХІ столітті на наші будинки падатимуть їхні ракети, забираючи життя тисяч мирних людей? Хто міг уявити, що «старші брати» вбиватимуть і ґвалтуватимуть наших дітей та онуків, а московські нікчеми-пропагандисти, показуючи окривавленого двомісячного малюка з Краматорська, який загинув від «Іскандера», потішатимуться, що «на одного нациста в Україні поменшало»? Коли б хтось спробував спрогнозувати щось подібне, до нього б викликали психіатрів: вщент зруйнованих шкіл, лікарень, масових поховань українців зі слідами катувань не ризикнув би змалювати навіть Ієроним Босх — нідерландський художник епохи Середньовіччя, який уславився відтворенням на своїх картинах різних жахіть.
Але ми, українці, навчилися засинати, знаючи, що серед ночі прокинемось від «повітряної тривоги» чи пролітаючих над нашими головами «Шахедів». Ми звикли, що на кожній зупинці громадського транспорту називають адреси, за якими розміщені укриття від ракетних обстрілів. Наші діти в дитсадочках, сон яких переривають «повітряні тривоги» і прохання вихователів мерщій бігти до укриттів, швидкоруч одягаються зі словами «Щоб ти здох, путін». За ці 3,5 років неоголошеної проти нас війни ми багато що збагнули і багато чому навчилися. Абсолютна більшість мешканців України зрозуміла, хто наш ворог, позбувшись останніх ілюзій.
В історії взаємин московії та України історики нарахували близько 30 воєн. Але всі попередні не коштували кацапні так дорого, як теперішня.
Сьогодні українські воїни віддають своє життя за незалежність нашої держави. І хочеться вірити, що це остання війна з московитами. І закінчиться вона нашою перемогою. На неї чекають десятки мільйонів наших пращурів, котрі гинули за інтереси російської імперії, котрі померли голодною смертю у 1932–1933 роках, в концтаборах ГУЛАГу. Пам’ятаймо про це!
https://armyinform.com.ua/2023/08/24/den-nezalezhnosti-ukrayiny-kryvavyj-shlyah-do-derzhavnosti/
